A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Жашківська спеціалізована школа №1
з поглибленим вивченням окремих предметів
Жашківської міської ради Черкаської області

Історична довідка

З історії школи

Історію Жашківської спеціалізованої школи №1  можна прослідкувати ще з 1862 року. Тоді це було чотирикласне  приміщення,  назване в народі «маленька школа». Пізніше школа стала семирічною, розташовувалася в приміщенні, побудованому із червоної цегли,  тому й називали її «червона школа».

У 1930р. уряд виділив 300 тис.  карбованців для будівництва приміщення середньої школи в місті Жашкові, але тоді лише перебудували та переобладнали церкву: зняли куполи,  і там з 1934 року почала працювати десятирічна школа, а в 1937 вона стала середньою. У народі її називали « велика школа». Зараз це приміщення школи №3.

У перші місяці війни школа продовжувала працювати, але прийшли фашисти, розігнали  всіх і зробили в ній пункт,  у який звозили хлопців та дівчат для відправки в Німеччину. На початку 1944р. там розташували  медичний санітарний батальйон. Після війни школа була практично зруйнована. Замість парт стояли лише лавки, вікна були замуровані до верхніх шибок.

Кожен учень мав приходити зі своїм стільцем. Школа отоплювалася дровами, по які учні 8-10 класів ходили в с. Скибин, інколи навіть під час уроків. Біля переходу на другий поверх в комірчині продавали чай та пиріжки. Біля школи обов’язково була ділянка, яку діти обробляли на уроках біології, вирощуючи різні овочі. Також під час навчання всі учні працювали в колгоспах.

До 1950р. школа була повністю відбудована. У 60-х роках до неї добудували одне крило та майстерню. У 1975р. почалося будівництво нового приміщення школи №1, 1977-1978 н.р. був першим у новому приміщенні.

Директор Дарменко Микола Іванович власноруч заклав перший камінь у фундамент школи та наповнив її необхідним інвентарем і навчальним приладдям.

Усе, чим була обладнана новозбудована школа, пройшло через його руки і серце. У кожну справу він вкладав частинку своєї душі і творчості. Нагороджений Грамотами Міністерства освіти, обласного та районного відділів освіти.

 

З історії міста Жашків

Жашків на карті історії вперше з'явився на початку XVII ст. (1636 р.) З моменту появи городища край належав Брацлавському воєводству і його володарям — роду Жашківських. Гетьманські міжусобиці, напади татар, польське панування не давали жителям Жашкова спокою. З 1644 по 1654 рік жителі міста потерпали від панівного впливу ворогів.

У 1648-1654 рр. вони брали участь у визвольній війні, але свободи досягти так і не вдалося. У 1667 р. напади поляків  згідно Андрусівського перемир'я були припинені,  територія  Жашкова  була   передана   польській шляхті. Насолода майже вільним життям (жашківчани повинні були платити данину шляхті) була недовгою.

У 1675 р. П. Дорошенко разом з кримськими татарами напав на місто, прагнучи захопити плодючі та багаті території, однак жителі чинили  гідний опір нападнику.   У 1711 р. за умовами Прутського трактату більша частина жашківчан повинна була переселитися на лівий берег Дніпра.

Це посприяло масовому заселенню території Жашкова польськими панами, які прагнули заробити на податках і підкорити народ. Соціальне, релігійне та національне гноблення в ці часи було особливо потужним. З  1735 по 1768 р. населення активно боролося за свої права.

В історії цей період відомий під назвою «Коліївщина». Селяни нападали на шляхетські садиби, відбираючи гроші, харчі, зброю, худобу - те, що постійно відбирали в них. У період Руїни Жашків, як і усі міста України, пережив суттєве зменшення населення внаслідок придушення повстань та ще більш жорстокої розправи з селянами, постійні напади поляків, знищення національної думки та культури.

З кінця XIX ст. у місті нараховувалося християн православних 1533 чол., римських католиків  52 чол., євреїв 556 чол. У 1862 р. в місті діяло дві церкви, три синагоги. У Жашкові працювали  пивоварний, винокурний, цегельний заводи та завод іспанських овець. Щотижневий жашківський ярмарок (кожен четвер) вважався найбільшим на Правобережжі.

Особливо славився торгівлею кіньми. На майдан для торгівлі сходилося до 56 тис. покупців, а річний торгівельний обіг сягав до 200 тис. крб. До міста приїжджали люди не лише з Київської, але й з Волинської, Подільської та Херсонської губерній.

У 1840 р. Жашків отримав статус міста, але все ще знаходився під польським впливом. У цей період розвиток землеробства, торгівлі, виноробства, пивоваріння, діяльність цегельні та цукроварні і встановлення вітрових та водяних млинів стали початком для розвитку повноцінного міста.

У 1860 р. у Жашкові був побудований цукровий завод. 350 робітників, що виробляли 27,3 тис. пудів цукру на рік, працювали в жахливих умовах за мізерну платню.

Реформа 1861 року мала покращити ці умови хоча б за рахунок видачі землі селянам, але і тут влада знайшла спосіб зняти податок: кожен селянин отримував землю, площа та якість якої були мізерними, але змушений був виплачувати за неї суму, яка не те що не відповідала її реальній вартості, а й перевищувала ринкову на 24,6%.

Обурення та відмова оплачувати таку землю не сприймалися шляхтичами,  і всі наділені землею селяни повинні були її оплачувати, а за тих, хто відмовлявся підписувати документи, це робив священик  як за неписьменного. Капіталістичне виробництво набирало обертів.

У Жашкові у 1865 р. вже була побудована виноробня, пивоварня та встановлені ще декілька млинів. Такий економічний бум одразу зробив Жашків одним з найбільших промислових центрів Київської губернії.

Не лише економічний, а й освітній рівень у Жашкові був досить високим: на той час в місті діяли декілька церковнопарафіяльних шкіл та двокласне училище. Вплив революції 1905 р. поширився й на Україну, тож жашківчани знову завзято почали боронити свої права.

Першими почали бунт працівники цукроварні. Дух повстання ширився все більше  до 1917 р. Сила повстанців стала окремою військовою базою, були створені озброєні загони, продумувалась стратегія, розвивались розвідка та пропаганда.

В умовах боротьби Жашків поступово перейшов на новий рівень влади — радянської. У 1918 р. головою ревкому став І. Станецький. З 1919 по 1925 рік Жашків знов зосередився на економічному розвитку: у місті вже діяли 24 промислових підприємства, було відбудовано цукрозавод.

Продуктивність міста різко виросла завдяки приєднанню Жашкова до Уманського повіту. Розвиток Жашкова закінчився з початком 1932 р. - початком Голодомору. Репресії 1937-1938 рр. також забрали багато життів та зруйнували можливості культурного та національного процвітання міста.

Велика Вітчизняна війна стала наступним випробуванням для жителів Жашкова. Понад 700 юнаків пішли на захист Батьківщини і визволили її остаточно в березні 1944 року. Після чергової битви за свободу, розвиток та спокійне життя  жашківчани полегшено зітхнули та розпочали третій етап формування міста.

У цей період остаточно була відновлена робота Жашківського цукрового заводу (1948 р.), у місті проклали водопровід, побудували лазню (1954 р.), кінотеатр (1965 р.), телефонну станцію (1967 р.), почалося будівництво багатоповерхових будинків, культурно-освітніх та медичних закладів, встановлення пам'ятників та меморіалів.

Жашків є цікавим місцем для туристів, повним загадок у вигляді підземних ходів та стародавніх пам'яток, поєднуючи культуру Київської та Черкаської областей.

School.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень