ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ, ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ- ВІТАЛІЮ КРАВЧЕНКУ
Сьогодні, сьомого лютого, виповнюється сьома річниця з дня героїчної смерті вічно юного, випускника нашої школи , старшого солдата - Кравченка Віталія Олеговича
Дата та місце народження: 13 березня 1990 р., м. Жашків, Черкаська область.
Дата та місце загибелі: 7 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.
Звання: Старший солдат.
Посада: Гранатометник.
Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.
Обставини загибелі: Загинув 7 лютого 2015 р. під час обстрілів в районі м. Дебальцеве.
Місце поховання: с. Тетерівка, Жашківський район, Черкаська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 8, місце 11.
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сильний вітер гуде й посивіла від снігу земля:
не співає пісень і не грають музики весільні.
В чорний смуток густий перелито життя журавля,
а матусеньки біль поринає в тривоги осінні.
Син пішов на війну боронити Вітчизну і дім,
у кривавих боях він присягу військову не зрадив.
У донбаських степах згасли зорі його золоті,
ніжний обрій надій розстріляли снаряди із «градів».
Заболіло йому… Заболіло йому лиш на мить,
забіліло в очах, у тумані розтанули звуки…
Невимовна печаль мамі дущу і серце ятрить:
хто зігріє теплом її стомлені працею руки?
Вже верта журавель на дитинства далекий поріг,
на колінах стоять однокласники, друзі й знайомі,
зустрічають його з фронтових почорнілих доріг,
й сльози горя бринять, як заграви зорі вечорові.
Ти – не вмер, ти – живий в наших думах навік і серцях.
Наче ватра горить шлях життя вдалині між зірками.
По небесних стежках ти пішов до Святого Отця
Україні світить з поміж зір яскравіше з роками.
