Розправ крила, літай вільно і змінюй цей світ на краще!
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Улюблений вірш "Крила" Ліни Костенко надихнув учителя мистецтва створити разом із ліцеїстами спільний проєкт фотозони "Крила". Залучені були учні 5 - 9 класів, кожен намалював свою пір'їну, їх потім об'єднали в одну композицію. Тепер кожен ліцеїст, учитель чи гість закладу зможе сфотографуватися у цій фотозоні.
В українській мові є чимало фразеологізмів про крилатість людини: ростуть (виростають) крила, як на крилах, давати крила. Ці крила, як і у вірші Ліни Костенко, символізують піднесення, натхнення, незалежність. Тож "Крила" Костенко – теж алегорія, це – символ духовності, багатства думки, могутності й впевненості.
Учитель мистецтва Деркач Тетяна Олексіївна
