Антибулінгова політика 2024-2025

Дата: 25.06.2024 21:04

Кількість переглядів: 43

ПОГОДЖЕНО                                                    ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою                                     Директор  Жашківського ліцею №1                   Жашківського ліцею №1                                    ____________  Олександр ЯРОШ

«__»   __________ 2024р.                                   «__»___________2024р.     

АНТИБУЛІНГОВА ПОЛІТИКА

безпечного освітнього середовища

Жашківського ліцею №1

 Жашківської міської ради

 Черкаської області

ВСТУП

Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей.

 Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів.

Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей:

• взаєморозуміння;

 • взаємоповага;

• дружня атмосфера;

 • пріоритет прав людини;

 • толерантність;

 • постійний розвиток;

• активна життєва позиція;

 • здоровий спосіб життя;

 • людяність, порядність;

• повага до приватного життя;

 • мир, єдина країна.

З огляду на те, що створення концепції нового освітнього простору є надзвичайно складним завданням, і тому у закладі освіти створено.

Антибулінгову політику безпечного освітнього середовища, яка регулюватиме стосунки між усіма учасниками освітнього процесу. Головною метою її у закладі освіти  є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчального закладу).

І. НОРМАТИВНА БАЗА

Нормативно-правові документи  щодо реалізації антибулінгової політики безпечного освітнього середовища:

• Закон України «Про освіту»;
•  Конвенції ООН про права дитини;
•  Закону України «Про охорону дитинства»;
•  Державна цільова програма «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів»;
•  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)»;
• Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»;
• Наказ Міністерства освіти і науки України № 509 від 22.05.2018 «Про

затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України»;

• Постанова КМУ в «Про затвердження порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» від 22.08.2018. №658;
• Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»;
• Розпорядження КМУ № 728-р від 10.10.2018 «Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року»;
• Лист МОН України від29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу»;
• Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України щодо протидії булінгу";
• Лист МОН України від 27.06.19р. № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»;
• Лист МОН України від 10.09.2019 № 1/9-570 «Щодо проведенняв закладах освіти Всеукраїнського тижня з протидії булінгу»;
•  Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»;
• Наказ МОН України № 1646 від 28 грудня 2019р. «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосуваннязаходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрований в Міністерствіюстиції України 03 лютого 2020 р. за № 111/34394;
• Лист МОН України від 13.01.2020 № 6/37-20 «Пропідвищення рівня педагогічної компетенції щодо запобігання та протидіїпроявам насильства в закладах освіти»;
• Лист МОН України від 11.02.2020 № 1/9-80 «Прозатвердження наказу Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019р. №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу, (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»;
• Наказ МОН України від 26.02.2020 № 293 «Про затвердженняплану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) взакладах освіти»;
• Лист МОН України від 20.03.2020 р.№3 6/480-20«Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)в закладах освіти»;
• Лист МОН України від 31.03.2020 № 063/3996 «Проплан заходів спрямованих на запобігання та протидію боулінгу (цькуванню) взакладах освіти»;
• Лист МОН України від 16.04.2020 № 063/4673«Роз'яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646»;
• Лист МОН України від 19.05.2020 № 6/645-20 «Щододіяльності Національної дитячої гарячої лінії»;
• Указ Президента України від 25 травня 2020 року №195/2020 «Про

Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі»;

• Постанова КМУ від 01 червня 2020 р. № 585 «Про забезпечення

соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»

• Постанова КМУ від 1 червня 2020 р. № 587 «Про організацію надання

соціальних послуг»;

• Лист МОН України від 14.08.2020 №1/9-436 «Простворення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження іпротидії булінгу (цькуванню)» ;
• Указ Президента України від 21 вересня 2020 року №938/2020 «Про

невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству,

насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такогонасильства»;

• Лист МОН України від 17.11.2020 No6/1379-20«Щодо Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації ісексуального насильства та Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»»;
• Постанова КМУ від 24 лютого 2021 р. № 145 «Питання Державної

соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству танасильству за ознакою статі на період до 2025 року»;

• Лист МОН від 10 березня 2021 р. № 1/9-128 «Щодо необхідності

проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та

підвищення обізнаності батьків»;

• Указ Президента України від 24 березня 2021 року № 119/202 «Про

Національну стратегію у сфері прав людини»;

ІІ. ЗАВДАННЯ

Основні завдання антибулінгової політики безпечного освітнього середовища:

 1. Визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;

2. Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психолога, соціального педагога, батьків на освітнє середовище школи;

 3. Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу;

4. Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу;

5. Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

ІІІ. БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

         Вербальний булінг. Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Фізичний булінг. Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

         Соціальний булінг. Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

         Кібербулінг. Кібербулінг або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах.

ІV. РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Правила, що регулюють відносини між адміністрацією, педагогічним колективом, здобувачами освіти, батьками. У цьому розділі запропоновано реагування та протидія булінгу.

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в Жашківській спеціалізованій школі №

Загальні питання:

 1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу освіти та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

 5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

1. Систематичність (повторюваність) діяння;

2. Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

3. Дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

 1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору .

2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу освіти, отримує секретар-друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор або його заступник.

 5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

 6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

 7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

 8. Розгляд заяв здійснює директор з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

 1. Відповідальною особою призначається працівник закладу з числа педагогічних працівників.

2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора.

3. Відповідальна особа призначається наказом директора.

4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1. За результатами розгляду Заяви директор видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

 2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

 4. Комісія створюється наказом директора.

5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор та інші заінтересовані особи.

 6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор має повідомити постраждалого.

 9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

 2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.

3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

5. Директор зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор :

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

 - забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом, соціальним педагогом та затверджуються директором закладу.

3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, соціального педагога створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

 Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту: «Стаття 173 п.4» .

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого,

 - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

- тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

 -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

- тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

 Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

V. АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Запровадження профілактичних бесід правових знань на годинах спілкування.

4. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

5. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

 6. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.

 7. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

 8. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби  закладу освіти та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

9. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів у ліцеї різними сторонами

Учень або учениця об’єкт булінгу:

1.  Голосно і твердо, дивлячись в обличчя  кривднику, каже: «СТОП. Припини (називає неприйнятну дію)». Якщо дія повторюється, тоді крок 2.

2.  Якщо поблизу є дорослий, звернутися до нього з проханням допомогти зупинити ситуацію.

3.  Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, який стався.

4. Консультування зі психологічною службою ліцею стосовно випадку.

Учень або учениця, поведінка якого/якої була зафіксована і класифікована як булінгова:

1.  Миттєво припинити поведінку, яку класифікують насильницькою, в будь-якому прояві до будь-якої дитини.

2.  Визнати в розмові з класним керівником вчинене порушення.

3.Слідування плану роботи, розробленого психологічною службою врегулювання власного психологічного стану та психологічного клімату у класі.

4.  Проявляти самоконтроль.

Послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки

Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

1.  Миттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію.

2.  Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників.

3.  Брати участь у загальних подіях класу за участі класного керівника та психологічної служби щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату.

Працівник школи (вчитель, класний керівник), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки повинен:

1.  Миттєво зупинити неприйнятні дії, повідомити адміністрацію ліцею, психологічну службу.

2.  Дізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити класного керівника класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації.

3.  Вжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила школи та наслідки їх порушення.

Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з дитиною свого класу:

1.  Визначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання конфліктниз ситуацій в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 2.

2. Повідомити адміністрацію закладу ліцею, провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову політику школи та неприпустимість булінгу у ліцеї.

3.  У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі.

4.  У той же день повідомити про ситуацію, що сталася, в батьківській групі з обмеженим доступом, без вказування імен і прізвищ учасників.

5.  У той же день повідомити психологічну службу про випадок булінгу у класі.

6.  У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи психологічної служби, журнал протоколів реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу.

7.  У співпраці з психологічною службою, керівником МО класних керівників розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.

Кроки батьків:

Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:

1.  Повідомити класного керівника про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що у школі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина.

2.  Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником і психологічною службою.

3.  Поговорити з дитиною про неможливість проявів в школі та необхідність співпрацювати зі шкільним психологом та педагогом соціальним, класним керівником шодо нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.

4.  Зустрітися з психологом ліцею щодо усунення наслідків булінгу.

Батьки дитини, у якої зафіксували булінгову поведінку:

1.  Прийти на зустріч із класним керівником, психологічною службою та отримати детальну інформацію стосовно проявів дитини та обставин ситуації, що склалася.

3.  Поговорити з дитиною про неприпустимість булінгу у школі та необхідність співпрацювати зі психологічною службою та класним керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.

4.  Співпрацювати з психологом ліцею щодо усунення наслідків булінгу. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом ліцею задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.

5.  Звертатися до позашкільного психолога чи психотерапевта за рекомендацією  психолога чи за власним бажанням. У такому разі регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи та результати роботи.

6.  Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотний зв’язок щодо психоемоційного стану дитини.

Кроки психологічної служби щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:

1.  У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи зі слів класного керівника, дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу.

2.  У співпраці з класним керівником розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.

3.  Провести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів.

4.  У разі потреби, рекомендувати батькам звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно підтримувати контакт із позашкільними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальною роботи з учасниками акту насильницької поведінки.

5.  Ввести спостереження за всіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від класного керівника, вчителів, батьків тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.

Кроки класного керівника/психологічної служби щодо роботи зі свідками/пасивними учасниками булінгу:

1.  Провести години спілкування з класом щодо неприпустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в школі.

2.  Провести позапланові класні години спілкування, залучити психологічну службу ліцею під час яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.

Кроки працівників школи:

Працівник школи, який зазнав булінгу від учня/групи учнів:

1.  Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про недопустимість проявів булінгу в школі.

2.  Повідомити класного керівника про випадок булінгу.

3.  Підтвердити письмово випадок булінгу відповідною заявою.

4.  Повідомити директора ліцею та психологічну службу про цей випадок.

Для успішного попередження та профілактики насильницької поведінки, в т.ч. булінгу у ліцеї, виконуються такі дії:

● Ліцей навчає персонал навичкам ненасильницького спілкування у вигляді лекцій, тренінгів, практичних занять.

● В освітню програму включено профілактичні тренінги, психологічно-рольові ігри за темами толерантності, профілактики конфліктів та булінгу.

● Класний керівник постійно впливає на соціально-психологічний клімат класу.

● Психологічна служба, відповідно до затвердженого плану роботи, досліджує психологічний клімат у класі, групову динаміку класу, емоційний стан учнів, проводить соціометрію для отримання інформації про взаємовідносини серед дітей. Отриману інформацію використовує для формування та корегування роботи психолога та педагога соціального  з класом.

● Шкільний психолог шляхом спостереження та аналізу розпізнає в учнів і працівників школи проблеми в міжособистісному спілкуванні адаптації до навчального колективу і надає їм своєчасну соціальну-психологічну допомогу.

●  На початку навчального року кожний класний керівник проводить 3 заняття, присвячені профілактиці булінгу та насильству. На першому – знайомить із Антибулінговою політикою, на решті – опрацьовує з дітьми різні схеми дій у тій чи іншій ситуації.

● На початку навчального року (впродовж серпня) для працівників ліцею психолог та педагог соціальний і за-ступником директора школи з виховної роботи проводять ознайомчу зустріч щодо Антибулінгової політики школи і надають чіткі інструкції та роз’яснення стосовно протидії, реагування та профілактики насильницької поведінки у школі.

● На початку навчального року в батьківських групах класів у соціальній мережі розміщується для ознайомлення короткий витяг з Антибулінгової політики школи.

● У жовтні у школі відбувається просвітницький семінар для батьків школи для ознайомлення зі стратегіями батьківської поведінки в тих чи інших неприйнятних ситуаціях.

●  На сайті ліцею розміщено витяг з Антибулінгової політики школи.

VІ. МОНІТОРИНГ АНТИБУЛІНГОВОЇ ПОЛІТИКИ

Моніторинг за реалізацією антибулінгової політики

1. Директор закладу освіти  призначає уповноважену особу за реалізацію антибулінгової політики.

 2. Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики.

3. Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгової політики працівниками закладу.

4. Під час проведення такого загального моніторингу працівники можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території.

5. На основі результатів анкет працівників відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директору. Враховуючи результати моніторингу, директор повинен внести необхідні зміни до антибулінгової політики та повідомити про них працівників закладу освіти.

ПЛАН

заходівспрямованих на запобігання та протидію булінгу

в Жашківському ліцеї №1 Жашківської міської ради Черкаської області

у 2024/2025 навчальному році

« повернутися