Вишиванка рідна, ну хіба не диво
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
До дня вишиванки, свята , яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, у 3-Б класі проведено виховну годину «День вишиванки», на якій діти досліджували історію української вишиванки .
Вишиванка – національна святиня, бо символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як реліквію. Вона символ здоров’я й краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності, адже вишита українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг.
Носіть вишиванки з гордістю, тому що це наша історія та культурне надбання, яке є тільки у нашого народу.
Класний керівник Марія Петрівна Загарія та вихователь ГПД Людмила Володимирівна Шевчук
