Люлька Сергій Вікторович

Люлька Сергій Вікторович

05.08.1992-26.02.2025

Жорстока війна обірвала іще одне молоде життя… 26 лютого 2025 р., під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку зі звільнення території України від підступного ворога, загинув Люлька Сергій Вікторович

Сергій Вікторович родом із Жашкова, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Доросле життя пов’язав із селом Побійна Баштечківської СТГ. У мирний час працював бухгалтером, а з перших днів повномасштабного вторгнення росії без вагань став на захист Батьківщини, маючи чималий досвід військової служби.

Старший солдат Люлька Сергій Вікторович  служив на посаді кулеметника-сапера 3 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 4 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону в/ч А3955. Брав участь у розмінуванні деокупованих територій, у відбитті ворожих штурмів на островах Херсонської області. З серпня 2024 року виконував завдання з підготовки маршрутів, пророблення та утримання проходів у ворожих інженерних загородженнях на території Сумської області. Забезпечував широкий спектр інженерної підтримки підрозділів.

За виняткову мужність і успішне виконання бойових завдань Сергій Люлька був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» — символом військової доблесті, честі та відданості. Він був фахівцем своєї справи, світлою та порядною людиною, відданим захисником України, який до останнього подиху залишався вірним присязі.

Без люблячого батька залишилася донька, без сина — батьки…
7 березня 2025 року Сергій повернувся додому «на щиті». Останній спочинок знайшов у селі Побійна.

Слава і шана Люльці Сергію Вікторовичу!

Вічна пам’ять Герою!

За матеріалами сайту Жашківської міської ради (Черкаська область, Уманський район): https://zhashkivska-gromada.gov.ua/