Зінорук Максим Сергійович

 Зінорук Максим Сергійович

 назавжди 38 років (народився 04.09.1986 р., загинув 22.11.2024 р.).

Народився і зростав у Жашкові (Уманського, раніше Жашківського району) Черкаської області. Після закінчення міської школи №1 здобув фахову освіту у Вінницькому коледжі інформаційних технологій. Упродовж 2004–2005 рр. проходив строкову військову службу у військах Національної гвардії України в м. Сімферополь. Опісля своє життя Максим Зінорук будував у столиці, де працював у підрозділі імпринту, дбав про свою сім’ю – дружину Оксану та доньку Ангеліну. Навідувався й на малу батьківщину, де проживають його батьки.

24 вересня 2024 р. Максим Зінорук був призваний на військову службу до лав ЗСУ свідомо, бувши солдатом запасу. Максим Зінорук служив на посаді водія-електрика радіорелейної станції II взводу зв’язку роти зв’язку командного пункту польового вузла зв’язку в/ч А4699.

Командування надало йому виключно позитивну характеристику: «За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно позитивно. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався заслуженим авторитетом серед колег. Був добре мотивованим до військової служби та професійного самовдосконалення. Постійно підтримував моральний дух колег по службі... Був вірним і відданим Військовій присязі та до останнього виконував свій військовий обов’язок.»

Максим Зінорук помер 22.11.2024 р. у «61 Військовому Медичному Центрі» м. Суми внаслідок отриманих поранень, захищаючи Батьківщину біля н.п. Шевченківка Сумського району Сумської області.

Останній спочинок наш земляк знайшов на Берковецькому кладовищі в м. Київ, де пролунав збройний салют.

Слава і шана Зіноруку Максиму Сергійовичу!
Вічна пам’ять Герою!

За матеріалами сайту Жашківської міської ради (Черкаська область, Уманський район): https://zhashkivska-gromada.gov.ua/