Щоб пам’ять про них жила, а правда була почута...
Дата: 24.02.2026 08:25
Кількість переглядів: 174
До четвертих роковин повномасштабного вторгнення росії в Україну — як нагадування світові про ціну свободи, про дітей, чиї голоси назавжди замовкли, і про тих, хто продовжує жити, пам’ятати й говорити правду.
Вірш «Ти як, російська дівчинко?»
Автор — Ольга Киця.
Цей вірш присвячений вбитим дітям Ірпеня і Бучі — невинним життям, які забрала війна.
Майже рік тому Злата сама знайшла цей вірш. Він вразив її до глибини душі. Дівчинка щиро перейнялася кожним словом і кожним болем, пропустивши їх через своє серце.
Своєю декламацією Злата прагне донести до всього світу трагедію українських дітей, їхній біль, втрати й незламність, щоб пам’ять про них жила, а правда була почута.
Декламує Злата Логвинюк.
Класний керівник Раїса Василівна Вегера.
