Ні! Не може вмерти Україна…Україна живе, і хоче, і буде жити…» (Урок літератури рідного краю за творчістю Докії Гуменної в краєзнавчому музеї)
25 березня 2024 року, відзначаючи 120-річчя від дня народження Докії Кузьмівни Гуменної, нашої письменниці-землячки, вірної доньки українського народу, учні 9-В класу разом з класним керівником Віштак С.М. відвідали краєзнавчий музей.
Слухаючи цікаву, змістовну та пізнавальну розповідь музейного працівника Солтисюк Ю.М., «подорожували» до далекого Нью-Йорка, на 19 поверх, в однокімнатне помешкання, де колись проживала, а зараз залишилась лише світла пам’ять про Докію Гуменну. Юлія Миколаївна розповіла про важку, повну небезпек, життєву дорогу письменниці. Усі роки в Україні фізично працювала, а писала – для себе, для уявних читачів, насправді – для шухляди. Коли її почали переслідувати, звільнили з видавництва, і вона щодня очікувала арешту, то подалася з Батьківщини. Але всім своїм серцем, всією душею наша землячка жила разом з Україною, її радощами і болями. Написала близько 30 книг, у яких розповіла про життя в Жашкові, про голодні 30-ті роки, окупацію Києва.
Діти переглянули фільм «Повернення Докії Гуменної», усвідомили, що найважливішим для кожної людини залишається рідна домівка та близькі. Класний керівник розповіла про твір Докії Гуменної «Епізод з життя Європи Критської», який був написаний 1943 року в окупованому Києві. Звернула особливу увагу на його ідею – це мирне співіснування незалежних країн Європи, зречення воєн і негараздів, шукання «спільноти», а не розладу. Учениці класу: Люльченко Анна, Нікіфорова Анастасія, Питель Вікторія –розіграли сценку-діалог між Україною та Європою за твором письменниці, адже зараз це є дуже актуальним.
Докія Кузьмівна Гуменна в літературних мистецьких полотнах показала нам, українцям, боротьбу народу за незалежність, за свої права. Тож будьмо справжніми патріотами рідної багатостраждальної неньки, пам’ятаймо своїх героїв, героїв України.
Класний керівник 9-В класу – Віштак Світлана Миколаївна
