«Пошрамовані мальви»
Чотири роки тому лютий назавжди перестав бути просто місяцем, ставши для кожного з нас точкою відліку нової сили та незламності. Сьогодні коридори нашого ліцею дихають не лише передчуттям весни, а й глибоким сумом та безмежною вдячністю. До 4-ї річниці супротиву та Національного дня молитви наша ліцейна родина об’єдналася у великому колі підтримки та пам’яті.
Виховний захід — мітинг-реквієм «Пошрамовані мальви» — об’єднав серця ліцеїстів у спільній молитві за кожного, чиє життя обірвала збройна агресія. Ми згадували, як дорослішали разом із цією війною, і це був не просто перелік дат, а щира розмова про нашу ідентичність.
Найважча і найвища мить дня — оновлення меморіальної дошки, проєкт якого учнівське самоврядування «Лідер» та курінь Костянтина Водоп’яна впроваджували протягом усього семестру.
Там, серед портретів Героїв, тепер є обличчя тих, хто ще нещодавно сидів за цими ж партами та бігав цими ж коридорами — наші випускники. Сьогодні вони дивляться на нас із небес, а ми приносимо їм квіти як символ того, що їхня жертва не марна.
Чотири роки… Ми стали старшими, серйознішими, але головне — ми стали єдиними. Поки наші діти збирають допомогу для фронту, пишуть листи та шанують полеглих захисників і захисниць, Україна залишається непереможною.
Ми стоїмо! Ми віримо! Ми дякуємо! 🇺🇦
